Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 року Справа № 911/3045/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О., Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВеселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.12.2013у справі№ 911/3045/13господарського судуКиївської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", 2. Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук Українипростягнення 66 597,95 грн.

за участю представників від: позивача не з"явилися, повідомлені належним чиномвідповідача 1. не з"явилися, повідомлені належним чином 2. Кеба А.В. (довір. від 18.12.2013)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (Позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (Відповідач-1), Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (Відповідач-2) про стягнення пені, інфляційних втрат і 30 % річних на загальну суму 66 597,95 грн. за неналежне виконання Відповідачем-2 зобов'язань за договором купівлі-продажу № 78-07-09П від 06.04.2009.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.2013 у справі № 911/3045/13 у задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що боржник (Відповідач-2) не був належним чином повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, яке ґрунтується на договорі купівлі-продажу № 78-07-09П від 06.04.2009.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 скасовано рішення місцевого господарського суду по справі № 911/3045/13, прийнято нове рішення про часткове задоволення позову ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", стягнуто солідарно з Відповідача-1 і Відповідача-2 на користь Позивача 20 788,22 грн. пені. На Відповідачів покладено судові витрати зі сплати судового збору та послуг адвоката на суму 1 998,39 грн., в тому числі за подачу апеляційної скарги. Стягнуто з Відповідача-2 на користь Позивача 30% річних на суму 8 288,79 грн., 5 771,14 грн. інфляційних втрат та 1 351,79 грн. судових витрат зі сплати судового збору за подачу позовної заяви, апеляційної скарги, відшкодування витрат за адвокатські послуги.

Задовольняючи частково позовні вимоги апеляційний господарський суд послався на приписи статей 514, 516, 518 Цивільного кодексу України, які регулюють взаємовідносини між новим кредитором та боржником за договором про уступку права вимоги, вказав на пропуск Позивачем частково строку позовної давності для стягнення інфляційної складової боргу і 30% річних та обґрунтував підставність стягнення пені згідно з нормами, закріпленими в статтях 549 Цивільного кодексу України, статтях 193, 216, 217, 218, 231 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, Веселоподільська дослідно-селекційна станція інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України звернулася з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013у справі № 911/3045/13, а рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2013 по даній справі залишити без змін.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

Зокрема, заявник зазначає, що апеляційним господарським судом не застосовані норми матеріального права, закріплені в статях 257 261, 262 Цивільного кодексу України про позовну давність та статті 599 Цивільного кодексу України, статті 203 Господарського кодексу України, які вказують на те, що зобов'язання за договором припиняються датою проведення покупцем розрахунків за товар, Відповідач-2 розрахувався за отриманий товар та сплатив штрафні санкції за неналежне виконання умов договору 10 грудня 2010 року.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, за договором купівлі-продажу № 78-04-09П від 06.04.2009, укладеним між ТОВ "Тридента Агро" (Продавець) та Веселоподільською дослідно-селекційною станцією інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (Покупець), Продавець поставив Покупцеві товари на суму 348 720,65 грн.

Згідно з пунктом 5.3 договору оплата товару мала здійснюватися наступних чином:

- 40% від вартості товару оплачується Покупцем до 01.07.2009;

- 60% вартості товару оплачується Покупцем у строк до 01.10.2009.

Заборгованість за отриманий товар на суму 146 880,50 грн. з Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України стягнута на користь ТОВ "Тридента Агро" за рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.05.2010 у справі № 22/5.

Крім того, за цим рішенням на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України і відповідно до пунктів 8.2, 8.3, 8.6 договору з Відповідача-2 стягнуто за затримку розрахунків 8 166,95 грн. пені за період з 02.10.2009 по 08.01.2010, 20% штрафу у розмірі 29 376,10 грн., 30% річних на суму 11 937,42 грн. та 4 259,53 грн. інфляційних втрат.

Веселоподільська дослідно-селекційна станція інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України виконала наказ суду № 22/5 від 08.06.2010. Останній платіж на погашення боргу здійснено 10.12.2010 року.

На підставі договору купівлі-продажу № 78-04-09П від 06.04.2009 ТОВ "Тридента Агро" нарахувало пеню за період з 09.01.2010 по 15.11.2010 на суму 20 788,22 грн., 30% річних за період з 09.01.2010 по 15.11.2010 на суму 33 282,08 грн. та інфляційні втрати за період з січня 2010 по листопад 2010 на суму 12 527,65 грн. Загальна сума нарахувань за затримку розрахунків по договору купівлі-продажу № 78-04-09П від 06.04.2009 склала 66 597,95 грн.

Згідно з угодою № 14-ТА від 24.01.2011 ТОВ "Тридента Агро" уступило право вимоги суми 66 597,95 грн. новому кредитору Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7, який у свою чергу уступив право вимоги суми 66 597,95 грн. іншому кредитору Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

11 березня 2013 року ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (Кредитор) уклало договір поруки № 11-03-2013-11 з ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" (Поручитель), яке виступило поручителем перед Кредитором за виконання Веселоподільською дослідно-селекційною станцією інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України по сплаті пені на суму 20 788,22 грн., нарахованої за затримку розрахунків за договором купівлі-продажу № 78-04-09П від 06.04.2009.

У серпні 2013 ТОВ "Ніко-Тайс" звернулося з позовом до ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" і Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про стягнення солідарно з відповідачів пені у розмірі 20 788,22 грн. та до Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про стягнення 30% річних на суму 33 282,08 грн., інфляційних витрат на суму 12 527,65 грн.

У відзиві на позов № 509-13 від 05.09.2013 Відповідач-2 просить суд застосувати позовну давність.

Стаття 257 Цивільного кодексу України вказує на те, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України заміна сторони у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Кінцевим терміном виконання грошового зобов'язання згідно з пунктом 5.3 договору купівлі-продажу № 78-04-09П від 06.04.2009 є 01 жовтня 2009 року, а тому закінчення строку, в межах якого могло звернутися ТОВ "Тридента Агро" або нові кредитори, визначається дата 01 жовтня 2012 року.

В статті 266 Цивільного кодексу України вказується, що за спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги.

В пункті 5.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" вказується на те, що зі спливом позовної давності за вимогою про повернення або сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів, передбачених статтями 536, 625 Цивільного кодексу України, і сум інфляційних нарахувань згідно з тією ж статтею 625 Цивільного кодексу України (незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань, оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу).

Позовна заява ТОВ "Ніко-Тайс" надійшла до суду 05.08.2013. Тобто, за межами строку у продовж якого Позивач може звернутися за захистом порушеного права, що відповідно до частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позові в частині стягнення 30 % річних і інфляційних втрат за затримку розрахунків за договором купівлі-продажу.

Судом апеляційної інстанції частково зменшено суму нарахованих 30% річних і інфляційної складової боргу у зв'язку з пропуском строку позовної давності, але поза увагою апеляційного господарського суду залишилися приписи статті 266 Цивільного кодексу України.

За правилами частини 1 статті 259 Цивільного кодексу України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом позовну давність.

В пункті 8.3 договору купівлі-продажу № 78-04-09П від 06.04.2009 сторони виклали умову про те, що строк позовної давності для стягнення штрафних санкцій становить п"ять років і нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язань за цим договором здійснюється протягом п"яти років.

Позивачем нараховано і пред"явлено до стягнення 20 788,22 грн. пені за затримку розрахунків за період з 09.01.2010 по 15.11.2010.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне застосувати частину 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшити розмір пені до 500 грн., виходячи з наступного.

За рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.05.2010 у справі № 22/5 з Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України на користь ТОВ "Тридента Агро" стягнута заборгованість за договором купівлі-продажу № 78-04-09П від 06.04.2009 на суму 146 880,50 грн., пеня, 30% річних, штраф, інфляційну складову боргу на загальну суму 53 740 грн., що складає 37% від загальної суми заборгованості.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Крім того, суд касаційної інстанції зважає і на те, що Веселоподільська дослідно-селекційна станція інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України за організаційно-правовою формою є державним підприємством, здійснює науково-дослідну діяльність, яка забезпечується, в тому числі, за рахунок бюджетних асигнувань.

Позивачем не наведено доказів спричинення йому збитків у зв"язку з невиконанням Відповідачем-2 умов договору купівлі-продажу № 78-04-09П від 06.04.2009.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованої відмови Господарським судом Київської області в позові ТОВ "Ніко-Тайс" з підстав неповідомлення Відповідача-2 про уступку права вимоги кредиторської заборгованості за договором купівлі-продажу № 78-04-09П.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України підлягає частковому задоволенню.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.012.2013 слід змінити. Стягнути з відповідачів солідарно на користь Позивача 500 грн. пені та судові витрати по подачу позову і апеляційної скарги від суми 20 788,22 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Колегія суддів вважає розумним розмір витрат на послуги адвоката по даній справі в сумі 1 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 у справі № 911/3045/13 змінити.

Резолютивну частину постанови викласти у наступній редакції: "Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задовольнити частково. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (Київська область, Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, б. 22, код ЄДРПОУ 38267861) та Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (Полтавська область, Семенівський район, с. Вереміївка, вул. Селекціонерів, 1, код за ЄДРПОУ 00497704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (м. Київ, вул. Академіка Заболотного, б. 38, офіс 23, код ЄДРПОУ 38039872) 500 грн. пені, судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви і апеляційної скарги на суму 805,48 грн. та витрати на послуги адвоката в сумі 1 000 грн.

В іншій частині позову відмовити."

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (м. Київ, вул. Академіка Заболотного, б. 38, офіс 23, код ЄДРПОУ 38039872) на користь Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (Полтавська область, Семенівський район, с. Вереміївка, вул. Селекціонерів, 1, код за ЄДРПОУ 00497704) судовий збір за подачу касаційної скарги у розмірі 591,77 грн.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда